Через призму 82-річної пам’яті
Українська історія має велику кількість трагічних дат. Це ті, що з усіма ознаками негативу впливали на хід історичного розвитку, на українську державність та мали негативні наслідки. Але найбільша трагедія полягає у прикладах масового винищення людей, що є актами геноциду. Позбавлення людини життя – це великий гріх.
Серед таких трагедій – трагедія в урочищі Бабин Яр. Розстріли в урочищі Бабин Яр розпочалися одразу після того, як нацисти увійшли до Києва. Та найтрагічнішими стали 29 і 30 вересня 1941 року. Напередодні у Києві розвісили оголошення, що всі євреї міста мають прибути 29 вересня вранці на ріг вулиць Мельникової та Дегтярівської. При цьому, взяти з собою документи, цінні речі та необхідний одяг. До початку війни у Києві жило близько 160 тисяч євреїв. На момент окупації міста нацистами їх залишилося близько 60-ти тисяч.
До району Бабиного Яру потягнулися величезні черги людей, які в той момент не розуміли, що на них очікує. Їх, нібито, для чогось, реєстрували. Потім відбирали усі речі, змушували роздягнутися, і розстрілювали по 40-50 чоловік за хвилину. Тіла присипали землею, і страта продовжувалася. Безперервні звуки пострілів приглушували музикою та мотором літака, який літав над Бабиним Яром. За два дні нацисти у Бабиному Яру вбили майже 34 тисячі євреїв. Виконавцем розстрілів кінця вересня була зондеркоманда 4а під орудою штандартенфюрера СС Пауля Блобеля.
Регулярні розстріли у Бабиному Яру продовжувалися і після цього. Зокрема, протягом двох років саме тут були вбиті більше 600 членів ОУН.
Точну кількість розстріляних у Бабиному Яру встановити неможливо… Вважається, що нацисти вбили тут близько 200 тисяч людей.
Про все це говорили учні і викладачі Фахового коледжу Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» під час онлайн-конференції «Через призму 82-річної пам’яті». Здобувачі освіти вірно визначили основні причини жахливої трагедії, наголошуючи на те, що людей знищували виключно за ознаками національної приналежності. Антисемітизм став злочином людства, що забрав за світи понад 6 мільйонів осіб єврейської національності.
Викладач історії коледжу Карпенко Олександр Миколайович наголосив на тому, що подібний злочин геноциду скоєний був окупантами 16жовтня 1941 року і на лубенській землі. У селі Засулля в протитанковому рові німецькі окупанти розстріляли близько 4300 євреїв міста Лубни. Про цей злочин геноциду нагадує пам’ятник, що був відкритий єврейською громадою міста в 2001 році. Мінора – єврейський музичний інструмент став символом пам’яті та пошани.











