Місяць, що вже «триває» впродовж одинадцять років. Років війни, випробувань, трагедій і великого горя для нашого українського багатостраждального народу. На голгофу і за світи до небесного воїнства пішли десятки тисяч кращих синів і дочок, що віддали своє життя за день завтрашній, за право жити в державі з проєвропейськими цінностями.

У лютому 2014 року влада Віктора Януковича почала застосовувати  розстріли щодо учасників Революції Гідності. Події «кривавого четверга», анексія Криму, бойові дії проти бойовиків самопроголошених республік ОРДЛО, широкомасштабне російське військове вторгнення 24 лютого 2022 року під назвою «спеціальна військова операція», тисяча днів, і вже повних три роки з часу неоголошеної війни. Але вимір в три роки є недостатнім і відносним. Не три, а повних одинадцять. І це в той час, коли Перша світова війна тривала чотири роки і три з половиною місяці, а Друга – шість років.     

Все це істина, яку не слід доводити. Одинадцять років боротьби і страждань. Такий висновок тематичної години «Діти України і війна», що була проведена 24 лютого 2025 року у Фаховому та Старобільському коледжах Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» викладачем історії Карпенком О.М. Здобувачі освіти і викладачі мали можливість перегорнути сторінки подій довжиною в одинадцять років, висловити свою думку з приводу даних подій, поспілкуватися із запрошеними шанованими гостями, які з перших днів війни стали на захист рідної землі.

Воїни з позивними «Фріц» і «Кума» ділилися зі студентами власними спогадами про події трьох останніх років в їхньому житті, наводили приклади участі у військових операціях, говорили правду про пережите і про побачене. Війна – це завжди жорстокість, але поряд з цим вона має декілька «підтекстів». І їх зрозуміє лише той, хто бачив як гинуть побратими.

Досить важливою і необхідною справою на війні є необхідність надання першої медичної допомоги пораненому. Від цього залежить врятоване життя воїна. Про це здобувачам говорила чарівна жінка, медикиня, волонтер, та, хто вивозила поранених воїнів і надавала їм допомогу, вельми поважна пані Катерина.